Stefaniya Turkevich
Стефания Туркевич-Лукянович (1898-йил 25-апрел, Лвов, Австрия-Венгрия — 1977-йил 8-апрел, Cамбридге, Буюк Британия) — украиналик бастакор, пианиночи ва мусиқашунос. Украинанинг биринчи аёл бастакори сифатида тан олинган[1]. Унинг асарлари СССР даврида советлар томонидан тақиқланган.
Стефания Туркевич-Лукянович Туркевич-Лукіянович Стефанія Іванівна | |
|---|---|
|
Туркевич 1920-йилларда Туркевич 1920-йилларда | |
| Умумий маълумот | |
| Таваллуди |
25-апрел 1898-йил |
| Вафоти |
8-апрел 1977-йил (79 ёшда) |
| Касби | бастакор, мусиқашунос |
| Фаолият йиллари | 1920-1970 |
| Миллати | украин |
Болалик
Стефаниянинг бобоси (Лев Туркевич) ва унинг отаси (Иван Туркевич) руҳонийлар эди. Унинг онаси София Кормошив пианиночи бўлиб, Карол Микули ва Вилем Курз билан таҳсил олган, шунингдек, ёш Соломия Крушелницкага ҳамроҳлик қилган. Бутун оила мусиқачи эди ва ҳамма мусиқа асбобларини чаларди. Стефания пианино, арфа ва гармония чалган.
Тадқиқотлар

Стефания мусиқа соҳасида ўқишини Василий Барвинский билан бошлади. 1914-йилдан 1916-йилгача у Вена шаҳрида Вилем Курз билан пианиночи сифатида таҳсил олди. Биринчи жаҳон урушидан кейин у Лвов университетида Адолф Чйбински билан бирга таҳсил олди, шунингдек, Лвов консерваториясида унинг мусиқа назарияси бўйича маърузаларида қатнашди[2]. :10
1919-йилда у ўзининг биринчи мусиқий асари — „Литургия“ ни ёзди, у Лвовдаги Авлиё Жорж соборида бир неча марта ижро этилган[3].
1921-йилда у Вена университетида Гвидо Адлер ва Вена мусиқа ва саҳна санъати университетида Жозеф Маркс билан бирга ўқиган ва уни 1923-йилда ўқитувчилик дипломи билан тугатган[3]
1925-йилда у Роберт Лисовскийга турмушга чиқди. Кейинчалик у билан бирга Берлинга саёҳат қилди ва у ерда 1927-йилдан 1930-йилгача яшади ва Арнолд Счоэнберг ва Франс Шрекер билан бирга ўқиди[2] :14Бу даврда 1927-йилда унинг қизи Зоя дунёга келади[4]...
1930-йилда у Чехословакиянинг Прага шаҳрига саёҳат қилди, Чарлз университетида Зденек Нежедли ва Прага консерваториясида Отакар Шин билан таҳсил олди. У мусиқа академиясида Вíтěзслав Новáк билан композицияни ҳам ўрганган. 1933-йил кузида у фортепианодан дарс берди ва Прага консерваториясида ҳамроҳлик қилди. 1934-йилда у рус операларида украин фолклори мавзусида докторлик диссертациясини ҳимоя қилди.1934-йилда Прагадаги Украина эркин университетида мусиқашунослик фанлари доктори илмий даражасини олди. У Галисиялик (ўша пайтда Полшанинг бир қисми бўлган) биринчи аёл бўлди ва фан номзоди илмий даражасини олди.
Лвовга қайтиб, 1934-йилдан Иккинчи Жаҳон уруши бошланишига қадар у Лвов консерваториясида мусиқа назарияси ва пианино ўқитувчиси бўлиб ишлади ва Украина профессионал мусиқачилар уюшмасига аъзо бўлди[3]
Иккинчи жаҳон уруши
1939-йил кузида, Ғарбий Украина Совет Иттифоқи томонидан босиб олингандан сўнг, Стефания Лвов опера театрида репетитор ва консертмейстер, 1940-йилдан 1941-йилгача Лвов консерваториясида доцент бўлиб ишлаган. Консерватория ёпилгандан сўнг, немис ишғоли билан у Давлат мусиқа мактабида дарс беришни давом эттирди. 1944-йил баҳорида у Лвовдан Венага жўнаб кетди[5].. Совет қўшинларидан қочиб, 1946-йилда у жанубий Австрияга, у эрдан Италияга кўчиб ўтди, у ерда иккинчи эрига турмушга чиқди. Эри Нарциз Лукянович Британия қўмондонлиги остида шифокор эди[6].
Англия
1946-йил кузида Стефания Буюк Британияга кўчиб ўтди ва Бригҳтон (1947-1951), Лондон (1951-1952), Барроу Гурни (Бристол яқинида) (1952-1962), Белфаст (Шимолий Ирландия) (1962-1973) , Кембриж (1973) шаҳарларида яшади.
1940-йилларнинг охирида у бастакорликка қайтди. Вақти-вақти билан у яна пианиночи сифатида, хусусан 1957-йилда Англиядаги украин жамоаларида бир қатор концертларда ва 1959-йилда Бристолдаги пианино мусиқаси концертида иштирок этди. У Британия бастакор ва мусиқачи аёллар жамиятининг аъзоси эди (жамият 1972-йилгача мавжуд эди).
Унинг „ Оксана юраги“ операси 1970-йилда Виннипегда (Канада) Cентенниал консерт залида синглиси Ирена Туркевйcз-Мартйнеc бадиий раҳбарлигида ижро этилган[7].
Композициялар
- Симфониялар
- Симфонія — 1937.
- Симфонія;— 1952.
- Симфонія
- Симфонієта — 1956.
- Три Симфонічні Ескізи — 3 травня, 1975.
- Симфонічна поема «Ла Вита».
- Космічна симфонія — 1972.
- Сюїта для подвійного струнного оркестру&нбсп
- Фентезі для подвійного струнного оркестру
- Балетлар
- Руки — Бристол, 1957.
- Перли
- Весна (Дитячий балет) —1934-5.
- Мавка (а) — 1964-7 — Белфаст.
- Мавка (б) — 1964- Белфаст.
- Страхопуд — 1976.
- Опера
- Мавка (на основі Лісової пісні Лесі Українки).
- Цар Ох або Серце Оксани — 1960
- Куць
- Яринний городчик
- Хор
- Літургія 1919.
- Псалом Шептицькому
- До Бою.
- Триптих.
- Колискова 1946
- Мусиқий композициялар
- Соната для скрипки і фортепіано 1935
- (а) струнний квартет 1960—1970
- (б) струнний квартет 1960—1970
- Тріо для скрипки, альта та віолончелі 1960—1970
- Квінтет для двох скрипок, альта, віолончелі фортепіано 1960—1970
- Тріо для флейти, кларнету, фагота 1972
- Фортопианоли композициялар
- Варіації на українську тему 1932
- Фантазія: Сюїта фортепіанна на українські теми — 1940.
- Імпромпту — 1962.
- Гротеск — 1964.
- Гірська сюїта —1966—1968.
- Цикл п'єс для дітей — 1936—1946.
- Українські коляди та щедрівки
- Вістку голосить&нбсп
- Турли
- Серце
- Лореляй
- Травень —1912
- Тема народної пісні
- На Майдані
- Не піду до леса з конечкамі
Вафоти
Стефания Туркевич 1977-йил 8-апрелда Англиянинг Cамбридге шаҳрида вафот этди.
Манбалар
- ↑ ҳттп://www.украинианарцонг.cа/неw-паге-1/
- ↑ 2,0 2,1 Павлишин, Степанія Стефанівна. Перша українска композиторка: Стефанія Туркевич-Лісовска-Лукіянович, БаК, Лвив 2004.
- ↑ 3,0 3,1 3,2 архив нусхаси, 2017-04-27да асл нусхадан архивланди, қаралди: 2022-02-28
- ↑ ҳттп://эсу.cом.уа/сеарч_артиcлес.пҳп?ид=55702
- ↑ ҳттп://www.украиниансинтҳеук.инфо/укр/02/туркевйч-у.ҳтм/ (Wайбаcк Мачине сайтида 2017-04-27 санасида архивланган)Роман Кравес. „Українсі в Сполученому Королівстві“ (Wайбаcк Мачине сайтида 2017-04-27 санасида архивланган). Інтернет-энсиклопедія. Ретриэвед 2018-08-28.
- ↑ ҳттп://www.украиниансинтҳеук.инфо/укр/02/лукиановйч-у.ҳтм
- ↑ „архив нусхаси“. 2016-йил 9-июлда асл нусхадан архивланган. Қаралди: 2022-йил 28-феврал.
Ҳаволалар
- Украина санъати қўшиғи лойиҳаси — Стефания Туркевич
- Стефания Туркевич: Галисияликлар И | Санъат қўшиқлари
- Музично-мемориал музей (Wайбаcк Мачине сайтида 2021-01-13 санасида архивланган)
- „Цар Ох“ або Серце Оксани — Оксананинг юраги
- Филм про Стефаний Туркевич — Стефания Туркевич ҳақида филм
- Свíтова премʻёра Першоí̈ симфонíí Стефанííí Туркевич — Стефания Туркевичнинг биринчи симфониясининг жаҳон премераси
- Три симфонични эскизи- Тҳреэ Сймпҳониc скетчес — Wорлд Премиэр
- Консерт-присвята до 120 року з дня народження Стефанííí Туркевич — Стефания Туркевич таваллудининг 120 йиллигига бағишланган консерт
- Премʻёра. Стефания Туркевич-Лукиянович „Серце Оксани“ операси — Премера. Стефания Туркевич-Лукянович „Оксана юраги“ операси